- центрувати
- —————————————————————————————центрува́тидієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
центрувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех., спец. 1) Установлювати центри яких небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення. 2) Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри… … Український тлумачний словник
важкоцентровний — а, е. Який важко центрувати … Український тлумачний словник
зцентрувати — у/ю, у/єш. Док. до центрувати … Український тлумачний словник
центрований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати. || центро/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення … Український тлумачний словник
центровний — а, е. Якого можна центрувати … Український тлумачний словник
центрування — я, с., спец. Дія за знач. центрувати … Український тлумачний словник
центруватися — у/ється, недок., спец. Пас. до центрувати … Український тлумачний словник
центруючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до центрувати … Український тлумачний словник